«Багато боялися другого вибуху»

Суботній ранок 4 червня 1988 роки для жителів маленького містечка Арзамаса під Нижнім Новгородом нічим не відрізнялося від тисяч інших: дачники неспішно брели на свої садові ділянки, поїзди строго за розкладом прибували до вокзалу, на сонечку ліниво ніжилися бродячі собаки. Як раптом рівно о 9:32 пролунав жахливий вибух, що розділив життя міста на «до» і «після».

- Спочатку ніхто не міг зрозуміти, що відбувається, - згадують місцеві жителі. - Одні говорили, що вибухнув газ, інші - що на повітря злетів вокзал. З усіх боків до міста з'їжджалися десятки машин швидкої допомоги, пожежні бригади - було зрозуміло, що трапилося щось жахливе.

Незабаром з'ясувалося, що на залізничному переїзді станції «Арзамас-1» вибухнули три вагони з вибухівкою, призначеною для гірничорудних робіт в шахтах. Поїзд прямував з Дзержинська, де як раз виробляли ці речовини. Але до точки призначення він не доїхав.

- У ту пору відпрацьовувалося кілька можливих причин катастрофи, - згадує один з учасників ліквідації наслідків вибуху Юрій Галкін. - Згідно з офіційною версією, була порушена техніка безпеки при складуванні вибухових речовин в поїзді. Мовляв, мішки відкрилися під час руху, і вийшла вибухова суміш. Однак зараз більшість експертів визнають, що це була диверсія. До речі, багато хто тоді боялися, що буде другий вибух.

Замість тел в труну клали сукні

Перші рятувальники, які прибули на місце події, не могли повірити своїм очам. Від побаченої картини кров стигла в жилах: гігантські воронки, покручені купи металу, колишні зовсім недавно поїздами і машинами, розкидані всюди частини людських тіл і злітають до небес пекельне полум'я.

- Фрагменти тіл і автомобілів були розкидані в радіусі 10 кілометрів, - згадує Юрій Галкін. - З тих людей, що були поруч зі станцією, не вижив ніхто. За офіційною версією, там загинула 91 людина. Ще 800 були поранені.

Ситуація ускладнювалася тим, що трагедія сталася саме на залізничному переїзді. Чекаючи поки пройде потяг, біля шлагбаума скупчилися десятки машин: автобуси, швидкі допомоги, звичайні дачники. Ні у кого з них не було ні найменшого шансу на порятунок.

- За хвилини до вибуху поряд зі станцією якраз зупинився великий стоместний автобус, - розповідають місцеві жителі. - Люди тільки-тільки почали виходити, як пролунав оглушливий гуркіт. Тіла розкидало по всій окрузі: на паркани найближчих городів, на дахи приватних будинків. Це було справжнє пекло!

Після трагедії за організацію похорону якраз відповідав Юрій Галкін, який займав в ту пору пост першого заступника голови Міськвиконкому Арзамаса. З огляду на, що від більшості тіл залишилися лише фрагменти, на проведення експертиз та впізнання пішла не один тиждень.

- Там працювали 12 експертів, які намагалися визначити, де чия нога і де чия рука, - згадує Юрій Галкін. - Від деяких загиблих взагалі нічого не залишилося, і замість тіла в труну доводилося класти плаття або костюм. Ховали загиблих по всьому району - і в самому Арзамасі, і в маленьких селах. Цілих півтора тижні на міських кладовищах не вщухають траурна музика.

На місці селища - каплиця

Незважаючи на таке гігантське число загиблих, деякі історії виявилися особливо пронизливими і стали чи не місцевими легендами.

- Одну маленьку дівчинку привезли на літо з підмосковного Пушкіно до бабусі і дідуся, - розповідають місцеві жителі. - Бабуся якраз того ранку чергувала на переїзді, піднімала і опускала шлагбаум перед проїжджаючими машинами. А дідусь з онукою пішли її провідати. Якраз коли вони підійшли до переїзду, і пролунав вибух. Щоб доставити фрагменти тіла цієї крихти батькам, довелося робити маленький цинковий труну.

Серед здетонували вибухівки були спеціальні заряди для нафтовидобутку, 30 тонн тротилових шашок, 30 тонн гексогену, 27 тонн октогена, на також амонал і амоніт. Вибух був настільки сильний, що на його місці залишилася воронка завглибшки 26 метрів. Для порівняння, це приблизна висота 9-поверхового будинку. Але все це не зрівняється з кількістю жертв і постраждалих ..

У тій страшній трагедії загинула 91 людина, включаючи 17 дітей. Ще близько 800 людей отримали поранення. Вибух зруйнував близько 150 житлових будинків, а також зруйнував і частково пошкодив 160 промислово-господарських об'єктів, 69 магазинів, 14 шкіл і 49 дитячих будинків. В той подіти 823 людини залишилися без даху над головою.

За офіційною версією, причиною вибуху стало порушення техніки безпеки при транспортуванні вибухових речовин. Однак існують і альтернативні версії події. Так, місцеві жителі всерйоз впевнені, що метою вибуху були нагнітання нестабільності в СРСР і заподіяння максимальної шкоди Арзамас.

Причому перше припущення частково підтвердила залізнична катастрофа, яка сталася під Уфою рівно через рік, коли в 1989 році в момент зустрічного проходження двох пасажирських поїздів «Адлер - Новосибірськ» і «Новосібірс-Адлер» стався потужний вибух, що забрав життя, за різними даними, від 575 до 645 чоловік. За офіційною версією, вибух стався в результаті витоку газопродуктів з проходить поряд з коліями нафтопроводу «Західна Сибір - Урал - Поволжя». Газ накопичився в низинах біля колій і вибухнув від іскри, яка, по всій видимості, утворилася в результаті гальмування одного з поїздів.

Але повернемося до подій в Арзамасі. Урядова комісія, яка працювала на місці вибуху в протягом декількох місяців, так і не змогла встановити точні причини вибуху.

Зараз на місці вибуху знаходяться меморіал з іменами всіх загиблих і каплиця. Щорічно 4 червня в Арзамасі проходять траурні заходи на згадку про жертв тієї трагедії.