Передвиборний PR-проект влади по запуску залізничного сполучення між Київським залізничним вокзалом (станція Київ-Пасажирський) і міжнародним аеропортом "Бориспіль" підходить до завершення.

Нещодавно офіційно оголошено про запуску першого поїзда вже в листопаді, з випередженням графіка намічених робіт на місяць.

Мова йде про будівництво одноколійного НЕ електрифікованого шляху протяжністю майже 4 км. Також повинна бути побудована пасажирська платформа поблизу аеропорту і реконструйовано одну з платформ на столичному вокзалі. Проведено ремонт декількох одиниць рухомого складу невеликої пасажиромісткості.

Велику частину витрат, згідно з проектом, має бути витрачено на зведення шляхопроводу над автодорогою Київ - Бориспіль довжиною 480 м. Спочатку весь проект оцінювався в 600 - 800 млн грн.

Остаточну суму поки складно назвати, оскільки роботи тривають.

Від "Привату" шляхопровід до "Привату"

За офіційною інформацією, оприлюдненою прем'єром Володимиром Гройсманом та керівництвом "Укрзалізниці" (УЗ), витрати на будівництво склали 580 млн грн.

Всі ці гроші - оборотні кошти держкомпанії, отримані від доходів з вантажних перевезень.

Пасажирська платформа "Бориспіль-аеропорт" будується поблизу терміналу D. Він є базовим для найбільшої в країні авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" (МАУ), що належить співвласникові групи "Приват" Ігорю Коломойському і його партнеру Арон Майберг.

За заявою гендиректора МА "Бориспіль" Павла Рябікіна, в квітні 2019 року планується розконсервувати термінал F. До нього від нової платформи близько півкілометра.

Планується, що цей термінал стане базовим для перевізників-лоукостерів. Таких, як ірландська компанія Ryanair. нещодавно вона почала здійснювати польоти з "Борисполя".

Схема аеропорту "Бориспіль": від терміналу D, до якого підведена залізнична гілка, до терміна F близько півкілометра

Примітно, що з групою "Приват" пов'язують дніпровського бізнесмена Дмитра Мішалова, одного з бенефіціарів ТОВ "Майстер-Буд".

"Майстер-Буд" виграла тендер на будівництво шляхопроводу в рамках проекту. І Мішалов, і Коломойський є членами Опікунської Ради Дніпропетровської єврейської громади.

Знову в плацкарт

Рухомий склад для нової лінії забирається з інших ділянок міжрегіональних перевезень. Він не новий. Поява в ЗМІ першого рейкового автобуса з тестового рейсу чиновників Кабміну отримало великий резонанс.

Пасажири дізналися поїзд, який ще недавно перевозив їх в Харківській і Сумській областях.

"Це перефарбований рейковий автобус Pesa 620M-007, приписаний до депо Люботин Південної залізниці (Південної залізниці). Раніше цей рухомий склад обслуговував пасажирів на ділянці Люботин - Смородине - Суми, а також Кириківка - Охтирка та Боромля - ​​Лебединська", - написав у своєму Facebook Люботинський активіст Денис Арман.

Рейковий автобус Pesa 620M-007 на новому шляхопроводі до аеропорту

А в такому вигляді рейковий автобус ще недавно перевозив жителів Сумщини

За його словами, замість рейкових автобусів, призначених для Аероекспрес, жителям Харківської та Сумської областей (міста Люботин, Тростянець, Богодухів, Охтирка, Лебедин) повернули "брудні наполовину списані плацкартні вагони з обрізаними полками, які тепер знову тягає старенький тепловоз".

На підтвердження цього на його сторінці були розміщені фотографії цього рухомого складу.

Замість комфортабельних рейкових автобусів жителі Люботина тепер знову змушені користуватися таким плацкартних вагоном

Вагон чіпляється до манвровому тепловозу ЧМЕ3

Що і як відремонтували

Польські рейкові автобуси, які планується задіяти для перевезень на лінії Аероекспрес, що не нові. Їм уже по 10 років. Протягом цього часу вони експлуатувалися в різних регіонах України.

Наприклад, крім вищевказаних маршрутів, Pesa 620M-007 був задіяний в міжрегіональних перевезеннях між Кременчуком і Користівка (Полтавська область) до електрифікації цієї лінії.

У зв'язку з великим пробігом (близько 1 млн км), рейкові автобуси потребують капітального ремонту, зокрема - двигунів.

Однак за даними залізничників, належним чином їх не ремонтували. Силові установки, якими забезпечені рейкобуса - німецького виробництва: дизельні двигуни - компаній MTU, MAN; гидропередача - Voit.

Для їх капремонту, як мінімум, необхідно було зв'язуватися з заводом-виробником рухомого складу, проводити відповідні тендери.

Про те, що на це потрібні були б значні суми, свідчить завершений в поточному році регіональним філіалом "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" тендер на закупівлю 8 коліс для рейкобуса Pesa на 578 тис. Грн. Це комплект коліс для одного вагона.

Роботи по ремонту рейкобуса проводилися власними силами українських залізничників в локомотивному депо Гречани в Хмельницькому.

Із змін, які відразу впадають в очі, - оновлений інтер'єр і фарбування рейкових автобусів. Тепер вона в нових корпоративних кольорах УЗ.

За інформацією прес-служби компанії, було здійснено "поточний ремонт основних вузлів рейкових автобусів, в тому числі дизельних двигунів, систем опалення, вакуумних туалетів, здійснено модернізацію системи радіозв'язку та системи оповіщення пасажирів, оновлений інтер'єр кабіни машиніста, інформаційні табло".

Рейковий автобус під тягою електровоза на станції Київ-Пасажирський / Фото: trainpix.org

Не дивлячись на це, почала з'являтися інформація про поломки рухомого складу. 3 листопада на одній з фотографій на сайті Trainpix.org в районі вокзалу станції Київ-Пасажирський відображений рейкобуса Pesa 620М-011, який тягне за собою електровоз.

"Прибув під електровозом ЧС4-205, після поломки під час випробувань", - пише автор фото під ніком Granit.

В обговореннях під фото також йдеться про те, що ремонт рейкобуса "зовнішній, косметичний, але є і ряд модернізацій, таких як заміна БФ (ліхтарі), виїзний сходи, офісні і вуличні ...".

З несправностями рухомого складу дехто пов'язує і перенесення анонсованої тестової поїздки прем'єр-міністра , Спочатку запланованої на 23 жовтня, а за фактом відбулася на два дні пізніше.

Якщо спочатку керівництво УЗ заявляло про плани по використанню на маршруті між вокзалом Київ-Пасажирський та МА "Бориспіль" семи дизель-поїздів, плюс 1 резервний, то зараз йдеться про конфігурацію 4 + 1.

На відміну від люботинського напрямки, міжнародний поїзд Здолбунів - Холм (Польща) залишили на маршруті. На нього вільно можна придбати квитки.

26 жовтня в системі "Прозорро" з'явилася інформація про те, що для Аероекспрес в "Бориспіль" планується закупити спеціалізовану інформаційну систему з оформлення квитків на суму майже 21,5 млн грн.

Переможцем визначено компанію "Віртуальні технології та системи". Однак 5 листопада її конкурент, компанія "Універсальні інформаційні технології", оскаржила результати тендеру в Антимонопольному комітеті.

Компанія-переможець належить Сергію Кравцю - засновнику сервісу Tickets.ua. Компанія, яка подала скаргу, записана на офшор "Юнайтед Тім" з Белізу.

Проблема інтенсивності руху

З повноцінним запуском експреса може бути здійснена нова хвиля критики. Економія у вигляді відмови від будівництва окремої гілки від станції ім. Георгія Кирпи до відгалуження до аеропорту "Бориспіль", призведе до істотного збільшення напруженості руху на напрямку Гребінка - Яготин - Дарниця.

Буде необхідна кореляція транспортного потоку в аеропорт з існуючими пасажирськими поїздами. Особливо в години пік.

Графік руху приміського транспорту за останні кілька років тут істотно порідшав. Зараз в напружене ранковий і вечірній час між Дарницею і Борисполем курсують за все 3-5 пар електропоїздів. Час між їх відправленням становить, як правило, 1-1,5 години.

Причина - скасування поїздів в зв'язку з нестачею рухомого складу. Ситуація з поїздками жителів передмістя до станції Київ-Пасажирський плачевна ще з часу реалізації проекту столичної міської електрички.

Її запуск відбувся восени 2009 року за аналогією з нинішнім проектом, з великою помпезністю, напередодні президентських виборів. Маршрут руху міської електрички також частково збігається з майбутнім Аероекспрес.

З тієї ж лінії проходять потяги далекого прямування, в тому числі Інтерсіті +. Складно сказати, як все це буде ув'язано з Аероекспрес, періодичність курсування якого запланована в години пік з інтервалом 30-40 хвилин, в інший час - від 40 хвилин до 1,5 години.

Відсутність розв'язки для поїздів - одне з головних відмінностей нинішнього проекту від так і нереалізованого "Повітряного експреса" зразка 2011 року.

Сьогоднішнє будівництво здешевлено за рахунок того, що нова ділянка шляху в 2,5 рази коротшим від попереднього проекту. Крім того - відсутній його електрифікація.

Другий момент, який демонструє те, що ці два проекти не можна порівнювати - різний рухомий склад. Раніше планувалося експлуатувати нові поїзди в 5-6 разів більшою пасажиромісткістю. В рейкових автобусах Pesa всього 90 сидячих місць.

І, нарешті, будувати передбачалося за рахунок кредиту китайського банку, а не за кошти УЗ.

Втім, не все так погано. Адже так-сяк створена інфраструктура - ділянку шляху з шляхопроводом над автомобільною дорогою, пасажирські платформи, яку в подальшому можна буде експлуатувати.

Наскільки успішно - покаже час. Потенціал є, виходячи зі збільшення потоку в аеропорту "Бориспіль", який в жовтні вже прийняв 10-мільйонного пасажира.