Медична реформа: відповіді на наболілі питання лікарів і пацієнтів
"Нові відносини" з пацієнтами українським медикам недавно пообіцяла виконуюча обов'язки керівника МОЗ Уляна Супрун. Йшлося переважно про фахівців, до яких ми звертаємося чи не найчастіше - терапевта, педіатра і сімейного лікаря.
У рамках проведеної недавно реформи, з початку наступного року кожному з нас буде недостатньо тільки картки в реєстратурі - доведеться ще і укладати спеціальний договір з окремим фахівцем, на базі якого і будуть оплачуватися всі послуги.
Єдиний плюс: скасовується прив'язка до місця прописки і ви маєте повне право змінити лікаря в будь-який момент. Безкоштовними стануть хіба що базові аналізи на первинну допомогу одному пацієнтові виділяти 370 гривень, а з 2019 року - 450 гривень.
Зміни для медиків: зарплати і система лікування
Популярні статті зараз показати ще
Фіксована сітка доходів тепер, на жаль, не залежить від якості роботи, якщо детально розібратися в основних положеннях реформи. Коливатися вона буде настільки, скільки прийме відвідувачів у день той чи інший фахівець. Тобто, чим більше пацієнтів, тим вище зарплата.
В середньому експерти прогнозують стабільно по 15 тисяч гривень на місяць кожному - як в приватних, так і в державних клініках. Виникає питання: чи не будемо потерпає від цього ми з вами, адже стане популярною тенденція "відпустити швидше". Черги в коридорах ще не означають, що кожен отримає належну кількість уваги і кваліфіковану допомогу, поспіху в цьому бути не повинно, коли мова йде про здоров'я та життя людей.
Дивіться: як вплине медична реформа на українське село
У свою чергу лікарі повинні оформити окремий рахунок (за зразком ФОП), або на себе, або на заклад, де працює. Ті, хто конкуренції не витримає, просто буде змушений самостійно написати заяву на звільнення.
Загроза закриття лікарень: чи вистачить на всіх?
У МОЗ постійно підкреслюють, що скорочувати персонал або припиняти роботу медичних установ потреби немає. Але малозавантажені лікарні все ж виявляються в зоні ризику, хочуть того міністри чи ні.
По-перше, у них немає достатньої технічної бази, слід змінювати профіль територіально. Як наслідок, втрата пацієнтів, нижче заробіток. Їх просто можуть затиснути в лещата, ніби бізнесменів, які не витримують більше конкурентного сусідства.
Тим більше, що кошти вони повинні розподіляти самі, і хоча теоретично робити це будуть під наглядом громадськості, корупцію виключити остаточно навряд чи вдасться.
Рахунки державі виставлять за все: лікування, операцію, первинну допомогу. При цьому остаточну вартість, як обіцяла Супрун, ще ніяк вирахують. Планується до 2019 року, але за цей період виходить, що кожен медик на керівній посаді зможе створити свою тарифну сітку. Поки справа дійде до перевірки, пацієнти переплатять космічні суми.
Бюджетний резерв: очікування і реальність
Гроші нібито в державній скарбниці є, але проблема не в цьому. Їх досі ділять і використовують не за призначенням, тому більшість послуг, згідно із законом не стоять нам ні копійки, насправді виливаються в чималі витрати.
Приблизно 112 мільярдів хочуть виділити на потреби медицини вже в наступному році, тобто 3,4% ВВП, а за три роки збільшити фінансування на 25 мільярдів гривень. У ВР вирішили, що найближчим періоду показник в 5% ВВП перевищуватися не повинен, а закуповувати обладнання і препарати будут за рахунок Національної служби здоров'я.
Але вона, як не дивно, до цих пір не створена - мовляв, до 2018 року встигнуть. Хоча не до кінця зрозуміло, як за кілька місяців можна розробити цілу стратегію структури, яка займатиметься пацієнтами з усієї України.
Чи не пояснили в Міністерстві охорони здоров'я і основних питань щодо запланованого відомства, цим ще буде займатися Кабмін, якому до канікул залишилося не дуже довго. Загалом чиновники налаштовані дещо скептично, і чи вдасться побачити нам перші результати вже через рік-два, гарантій вони не дають.
Дивіться: коли запрацює медична реформа
Як повідомляв портал "Знай.ua", Рада запустила медичну реформу в Україні.
Загроза закриття лікарень: чи вистачить на всіх?