РЖД бояться, що реконструкцію вокзалів спіткає доля «Охта-центру».
Залізничники побоюються, що проект масштабної реконструкції петербурзьких вокзалів може спіткати доля «Охта-центру». Щоб цього не сталося, вони збираються обговорити свої плани з громадськістю. Експерти вважають, що перебудовувати вокзали потрібно без фанатизму.
Про те, що центральні петербурзькі станції чекають масштабні перетворення, повідомляли ще кілька років тому, однак про фактичний старт проекту стало відомо лише цього літа. Згідно з прийнятими програмами, перебудові повинні бути піддані всі міські вокзали, найбільш глобальної вона повинна бути на Московському вокзалі. Його планують поєднати з терміналом високошвидкісної магістралі Петербург - Москва. Як розповів начальник Північно-Західної регіональної дирекції залізничних вокзалів Владислав Покрови, проект передбачає будівництво додаткового рівня для експресів, масштабних паркінгів, в тому числі і для тривалого зберігання автомобілів та іншої техніки.
При цьому зовнішній вигляд історичних корпусів вокзалу не зміниться, їх фасади лише відреставрують. Зміниться тільки їх «начинка» - дерев'яні перекриття XIX століття замінять на бетонні, щоб убезпечити споруду від пожеж. За інформацією залізничників, попередні узгодження на це вже отримані від Кгиопа. Інша доля чекає радянська будівля залізничного поштамту, заради реалізації проекту його знесуть.
Для прибувають на оновлену станцію пасажирів влаштують чотири шляхи під'їзду, причому дві третини пасажиропотоку буде прибувати на оновлений Московський з боку Обвідного каналу. Відкриють і вхід з боку житлових кварталів, які з'являться на місці колишньої станції «Московська товарна». Ідейними натхненниками проекту виступили архітектори з «Студії 44» Микити Явейна, ті ж майстри розробляли проект Ладозького вокзалу.
Як поскаржився пан Покрови, даний проект не подобається деяким з членів нинішнього петербурзького уряду: вони бояться, що в разі проведення таких робіт міська влада не впораються з транспортною ситуацією в районі площі Повстання. Проте реалізація проекту стартує вже найближчим часом. За словами заступника начальника Одеської залізниці Василя Голубцова, будівництво почнеться до кінця цього року і буде виконано у вкрай стислі терміни. «Цей вокзал нам потрібен до 2015 року», - упевнений пан Голубцов.
Значні роботи будуть проведені і на Фінляндському вокзалі. Як розповів Владислав Покрови, з боку шляхів станція обзаведеться трьома новими поверхами, будуть побудовані парковки, які зможуть обслужити не тільки пасажирів поїздів та інших відвідувачів вокзалів, а й поліпшити транспортну ситуацію у всьому районі.
Навіть Ладозький вокзал, побудований тільки в 2003 році, включений в програму реконструкції. Там буде закінчено будівництво другої черги, облаштована належним чином зв'язок міста і станції. Крім того, фахівці РЖД продовжать боротьбу з підземним водоймою, що знаходяться під будівлею і ушкоджувальним його. Після реконструкції така проблема повинна відпасти.
На Балтійському вокзалі все-таки буде реалізований активно обговорювався проект Аероекспрес, заявив Владислав Покрови. Проведуть там і інші роботи, проте їх подробиці поки не розголошуються. Найменшим змін зазнає Вітебський вокзал. За словами пана Покровова, там буде реалізована програма «Сухий пасажир», в рамках якої зведуть навіс між павільйоном метро «Пушкінська» і будівлею вокзалу. Крім цього історична будівля, що є федеральним пам'ятником, ще раз подреставріруют.
Як заявив напередодні кореспонденту «Карпівки» начальник Жовтневої залізниці Віктор Стьопою, зараз залізничники побоюються, що, як і вежа Газпрому на Охте, їх проект може бути відкинутий через негативного ставлення до нього з боку громадськості.
З цієї причини керівництво дороги зараз готується до проведення широких громадських слухань, які будуть потрібні, щоб розповісти городянам про проекти реконструкцій, а також з'ясувати ставлення петербуржців до прийдешніх перетворень. Що ж стосується приблизного часу початку і закінчення робіт, то поки залізничники вважають за краще його не повідомляти. «Найменше я люблю оголошувати приблизні терміни», - зазначив сьогодні Віктор Стьопою.
Також він додав, що, крім п'яти центральних міських вокзалів, реконструювати планується і менш значущі об'єкти залізничної інфраструктури, в тому числі історичні станції фінляндського напрямки. На відміну від основних транспортних вузлів Петербурга, їх перетворення розраховують доручити приватним інвесторам, які і створять тут нові пересадочні вузли, повідомив начальник Жовтневої дороги. «Головне - розробити чіткі правила гри для інвесторів», - упевнений пан Степом.
Поки ж експерти говорять про те, що для реалізації такої амбітної програми буде потрібна серйозна аналітична робота. Як зазначив завідувач кафедри організації перевезень, управління та безпеки на автомобільному транспорті автомобільно-дорожнього факультету СПбГАСУ Андрій Горев, сама ідея модернізації старих вокзалів досить здорова, однак перетворювати їх в потужні пересадочні вузли не має сенсу в силу і без того сильну завантаженість.
Також пан Горев зазначив, що ідея підвести високошвидкісну магістраль до Московського вокзалу є правильною, оскільки дозволить розділити шляхи для пасажирських експресів і всіх інших поїздів. «Люди забувають, що після побудови ВСМ« Сапсан »зникнуть з основного ходу московської залізниці, поки ж Одеської залізниці втрачає через них значні кошти на вантажних перевезеннях», - сказав експерт. За його словами, майбутня добудова Московського вокзалу дозволить не тільки вирішити цю проблему, але і збільшити кількість «Сапсанів» в два рази.
Проте, Андрій Горев вважав, що тільки перебудова вузлових станцій не призведе до остаточного вирішення залізничного питання в Петербурзі. За його словами, місту потрібно також інтеграція метро і приміських електричок, а також створення підземних залізничних тунелів між вокзалами. «При сучасному розвитку технологій це не дуже дорого», - упевнений експерт. Крім того він наголосив на необхідності введення додаткових зупинок поїздів далекого прямування в спальних районах, щоб пасажири могли і сідати, і висаджуватися з складів не тільки в кінцевому пункті.
Дмитро Ратніков, Олексій Шишкін
Фото Дмитра Ратникова
За матеріалами сайту Карповка.нет