Шевченкове - село Кобзаря


Реконструкція хати Шевченків (село Шевченкове)
Реконструкція хати Шевченків (село Шевченкове)
Покажчики шляхів Тараса Шевченка (село Шевченкове)
Покажчики шляхів Тараса Шевченка (село Шевченкове)
Шевченкове (до початку XIX в. Керелівка, до 1929 - Кирилівка) - село в Україні на Придніпровській височині в Звенигородському районі Черкаської області, місце, де провів своє дитинство Тарас Шевченко . Тут в 1816 році в Кирилівського селянина Тетерюка Яким Бойко купив для свого зятя Григорія Шевченка стару хату. Тут виріс Тарас Шевченко. У 1823 році померла мати Тараса - Катерина. Батько взяв нову дружину, а й сам довго не прожив - помер в 1825 році. У 11 років Тарас Шевченко вже був круглим сиротою.
Шевченкове та Моринці, село, де народився Тарас Шевченко, разом з прилеглими селами Будище та Вільшана об'єднані в Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". В Будищах знаходиться маєток пана Енгельгардта, який відправив Шевченка на навчання, а з Вільшани Кобзар зробив перший крок до визнання. Чи не в кожному вірші Шевченка з болем і сумом згадує рідні місця, до яких він мріяв повернутися, але лише тричі за всю свою жизнь зміг відвідати.
Після смерті Шевченка люди їхали в Кирилівку, на батьківську садибу Пророка українського народу. У маленьку зошит, першу книгу вражень, вони записували свої відчуття духовного піднесення, енергетики цих місць. Залишали в ній також багато побажань щодо створення на цій святій для кожного українця землі музею чи облаштування "хоч маленької музейної кімнати".
У 1935 році почалося будівництво музею. У 1939 році до 125-річчя від дня народження Кобзаря відкрили літературно-меморіальний музей. Музейні матеріали розповідали про життя і творчість поета, художника, гравера, філософа, мислителя. Привертали увагу оригінальні речі - стіл, лава з будинку Шевченко, меблі з Енгельгардтового маєтку, стародруки, мистецькі вироби місцевих умільців, подарунки, що надійшли від родичів Т.Г.Шевченка.
175 річницю від дня народження українського Генія, а також своє 50-річчя літературно-меморіальний музей зустрів оновленим. У той час була проведена реконструкція і капітальний ремонт приміщення. Під небом на подвір'ї відтворили в дійсних розмірах будинок батьків Шевченка, збудувавши його в декількох десятках метрів від місця, де хата стояла насправді. На місці, де стояла батьківська хата - постать 13-річного Тараса в бронзі. Босоногий, з чобітками за плечима, в полотняній одежі, з розумними, ясними очима - він мандрує в далекі світи, ніби щойно вийшов з рідного дому.
У 1992 році літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка увійшов до складу новоствореного Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", який об'єднав села дитинства Кобзаря. На балансі заповідника знаходиться 40 об'єктів і пам'яток культурної спадщини України. У 2006 році Державному історико-культурному заповіднику "Батьківщина Тараса Шевченка" було надано статус національного.
Корисні посилання
Сайт Заповідника.